приваба
прива́ба
-и, ж.
1》 Те, що притягає, робить привабливим, приємним; привабливість.
|| поет. Краса, принадність.
|| Те, що захоплює, приносить задоволення; спокуса.
2》 розм. Жінка, якій властиві привабливість, принадність.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приваба — прива́ба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- приваба — Привабливість, поваба, ПОЕТ. краса, принадність; мн. ПРИВАБИ, спокуси. Словник синонімів Караванського
- приваба — ПРИВА́БА, и, ж. 1. Те, що притягає, робить привабливим, приємним; привабливість. Смугляве обличчя, облямоване чорною шапчиною пухнатого волосся, було повне жіночої приваби (Олесь Досвітній); Завжди здається, що вона розпатлана... Словник української мови у 20 томах
- приваба — ПРИВА́БЛИВІСТЬ (якість, властивість, яка притягає до когось, чогось, робить його привабливим), ПРИВА́БНІСТЬ, ПРИВА́БА, ЗВАБЛИ́ВІСТЬ, ЗВА́БА, ПРИНА́ДА, ПРИНА́ДНІСТЬ, ЧАРІ́ВНІСТЬ підсил., ЧАРІВЛИ́ВІСТЬ підсил., ЧА́РИ підсил., ВА́БА розм. Словник синонімів української мови
- приваба — ПРИВА́БА, и, ж. 1. Те, що притягає, робить привабливим, приємним; привабливість. Смугляве обличчя, облямоване чорною шапчиною пухнатого волосся, було повне жіночої приваби (Досв. Словник української мови в 11 томах
- приваба — Приваба, -би ж. Привлекательность, заманчивость; также: то, что привлекаетъ. Желех. Словник української мови Грінченка