привітний

Щирий, доброзичливий, д. вітливий; (- слова) добрий, ніжний; (дім) дружній; (затінок) привабливий, манливий.

Значення в інших словниках

1. привітний — приві́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. привітний — див. Добрий; дружній  Словник синонімів Вусика
3. привітний — [приев’ітнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
4. привітний — -а, -е. 1》 Який виявляє щирість, доброзичливість до когось. || Який виражає щирість, доброзичливість (про обличчя, очі і т. ін.). || Сповнений доброти, щирості (про слова, розмову і т. ін.). || Повний ніжності, добрих почуттів (звичайно про пісню).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. привітний — 1. вітальний, звітальний 2. ввічливий, гостинний, ґречний, доброзичливий, зичливий, культурний, ласкавий, приємний, приязний, приятельський, сердечний, чемний, див. симпатичний, прекраснодушний  Словник чужослів Павло Штепа
6. привітний — ПРИВІ́ТНИЙ, а, е. 1. Який виявляє щирість, доброзичливість до когось. Та й дівчина ж була! Велична, хороша, до всякого привітна й ласкава, і заговорить, і засміється, і пожартує (Марко Вовчок); Виростила вона сина.  Словник української мови у 20 томах
7. привітний — ВВІ́ЧЛИВИЙ (УВІ́ЧЛИВИЙ) (який дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб'язність), ЧЕ́МНИЙ, ВИ́ХОВАНИЙ, ГРЕ́ЧНИЙ, КОРЕ́КТНИЙ, ДЕЛІКА́ТНИЙ, УВА́ЖНИЙ, ПРИВІ́ТНИЙ, ПРИВІ́ТЛИВИЙ, ШАНОБЛИ́ВИЙ, ЛЮБ'Я́ЗНИ́Й, ОБА́ЧНИЙ рідше, ОБХІ́ДЛИВИЙ рідше...  Словник синонімів української мови
8. привітний — Приві́тний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. привітний — ПРИВІ́ТНИЙ, а, е. 1. Який виявляє щирість, доброзичливість до когось. Та й дівчина ж була! Велична, хороша, до всякого привітна й ласкава, і заговорить, і засміється, і пожартує (Вовчок, І, 1955, 21); Виростила вона сина.  Словник української мови в 11 томах