див. ОСВІЧУВАТИ; (- світло) просвітлювати; д-о -СЯ сов., у. світитися.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
просвічувати —
просві́чувати 1 дієслово недоконаного виду пронизувати променями; ставати видним рідко просві́чувати 2 дієслово недоконаного виду наставляти; робити освіченим
Орфографічний словник української мови
просвічувати —
I -ую, -уєш і рідко просвіщати, -аю, -аєш, недок., просвітити, -ічу, -ітиш, док. 1》 перех. Проймати, пронизувати світловими променями (про джерела світла).
Великий тлумачний словник сучасної мови
просвічувати —
ПРОСВІ́ЧУВАТИ¹, ую, уєш і рідко ПРОСВІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОСВІТИ́ТИ, ічу́, і́тиш, док. 1. кого, що. Проймати, пронизувати світловими променями (про джерела світла). Сонце, схиляючись до обрію, просвічувало золотими пасами вершки дерев (М.
Словник української мови у 20 томах
просвічувати —
ВДИВЛЯ́ТИСЯ (УДИВЛЯ́ТИСЯ) (на) кого-що (дуже пильно, уважно дивитися кудись, на кого-, що-небудь), ВГЛЯДА́ТИСЯ (УГЛЯДА́ТИСЯ), ПРИДИВЛЯ́ТИСЯ до кого-чого, на кого-що й без додатка, ПРИГЛЯДА́ТИСЯ до кого-чого, кому, чому й без додатка...
Словник синонімів української мови
просвічувати —
ПРОСВІ́ЧУВАТИ¹, ую, уєш і рідко ПРОСВІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОСВІТИ́ТИ, ічу́, і́тиш, док. 1. перех. Проймати, пронизувати світловими променями (про джерела світла). Сонце, схиляючись до обрію, просвічувало золотими пасами вершки дерев (Трубл., Мандр.
Словник української мови в 11 томах