простежувати

Стежити, вистежувати; (за ким) допильновувати кого; д-о -СЯ, (як риса в чому) прозирати.

Значення в інших словниках

1. простежувати — просте́жувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. простежувати — -ую, -уєш, недок., простежити, -жу, -жиш, док. 1》 перех. і неперех.Спостерігаючи за ким-, чим-небудь, виявляти, з'ясовувати щось. || Спостерігаючи, перевіряти виконання чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. простежувати — ПРОСТЕ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОСТЕ́ЖИТИ, жу, жиш, док. 1. кого, що і без прям. дод. Спостерігаючи за ким-, чим-небудь, виявляти, з'ясовувати щось. – Лишається ще трохи, – суворо сказала Марія Миколаївна.  Словник української мови у 20 томах
4. простежувати — ДОСЛІ́ДЖУВАТИ (піддавати щось ретельному науковому розгляду з метою пізнання, вияснення чогось), ВИВЧА́ТИ, ОПРАЦЬО́ВУВАТИ, РОЗРОБЛЯ́ТИ, РОЗГЛЯДА́ТИ, ОБРОБЛЯ́ТИ, ПРОСТЕ́ЖУВАТИ, ПРОСЛІ́ДЖУВАТИ рідше (встановлюючи хід розвитку, змін тощо чогось). — Док.  Словник синонімів української мови
5. простежувати — ПРОСТЕ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОСТЕ́ЖИТИ, жу, жиш, док. 1. перех. і неперех. Спостерігаючи за ким-, чим-небудь, виявляти, з’ясовувати щось. Він побачив у маленьке віконечко у хаті бондаря чиюсь постать.. Толя вирішив простежити, в чім тут справа (Ів.  Словник української мови в 11 томах