прощатися
(з ким) розставатися, говорити останнє прощай <ф. співати відхідну> кому, з. г. прощати кого; (з чим) ставити хрест на; (кому) вибачатися, пробачатися, даруватися; док. ПОПРОЩАТИСЯ, (з ким) з. попрощати кого.
Практичний словник синонімів української мови