Вибачення, пробачення, фр. пардон; (від кого) помилування.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
прощення —
проще́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
прощення —
[прошчен':а] -н':а, р. мн. -ен'
Орфоепічний словник української мови
прощення —
-я, с. 1》 Дія за знач. прощати, простити 1). 2》 Поблажливість до кого-небудь, скасування кари; помилування. Просити прощення — просити пробачити провину; просити поблажливості до кого-небудь; просити помилування.
Великий тлумачний словник сучасної мови
прощення —
ПРОЩЕ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. прости́ти 1. Небо розверзлося й ангели злетілись над землею й заспівали “Слава в вишніх Богу”, сповіщаючи їх [пастухів], що на на землі народився Христос, Син Божий, який прийшов у світ для того...
Словник української мови у 20 томах
прощення —
ВИ́БАЧЕННЯ (вияв поблажливості до когось винного, до чиєїсь провини), ПРОБА́ЧЕННЯ, ПРОЩЕ́ННЯ. І знов мушу прохати вибачення за пізню одповідь (М. Коцюбинський); Нехай пробачення не буде для тирана! (В.
Словник синонімів української мови
прощення —
Прощення, -ня с. Прощеніе. Тоді він, попросивши прощення у своєї першої жінки, присяг наново буть чоловіком. Рудч. Ск. II. 98.
Словник української мови Грінченка