Значення в інших словниках
-
пріль —
пріль іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
пріль —
-і, ж. 1》 Запах прілого. 2》 збірн. Те саме, що прілина 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пріль —
ПРІЛЬ, і, ж. 1. Запах прілого. Унизу, під старими мостинами, безугавно шумить і плеще вода; від замшілих паль тягне пріллю і вогким холодом (І. Волошин). 2. збірн. Те саме, що прі́лина 1. Дух лісної прілі, болотяних випарів, живиці стелився низиною (К. Гордієнко).
Словник української мови у 20 томах
-
пріль —
ПРІЛЬ, і, ж. 1. Запах прілого. Унизу, під старими мостинами, безугавно шумить і плеще вода; від замшілих паль тягне пріллю і вогким холодом (Вол., Місячне срібло, 1961, 189). 2. збірн. Те саме, що прі́лина 1. Дух лісної прілі, болотяних випарів, живиці стелився низиною (Горд., Дівчина… 1954, 16).
Словник української мови в 11 томах