Значення в інших словниках
-
підкушувати —
підку́шувати дієслово недоконаного виду діал.
Орфографічний словник української мови
-
підкушувати —
див. насміхатися
Словник синонімів Вусика
-
підкушувати —
-ую, -уєш і діал. підкусювати, -юю, -юєш, недок., підкусити, -ушу, -усиш, док., перех. 1》 Кусаючи знизу, псувати. || рідко. Злегка стискаючи, кусати (звичайно губи). || у сполуч. зі сл. нечистий, чорт і т. ін., перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
підкушувати —
ПІДКУ́ШУВАТИ, ую, уєш і діал. ПІДКУ́СЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДКУСИ́ТИ, ушу́, у́сиш, док., кого, що. 1. Кусаючи знизу, псувати; // рідко. Злегка стискаючи, кусати (звичайно губи).
Словник української мови у 20 томах
-
підкушувати —
ДОШКУ́ЛИТИ кому, рідше кого (словами або діями вивести з рівноваги, образити, зіпсувати настрій), ДОСАДИ́ТИ кому, ЗАВДА́ТИ ПРИ́КРОСТІ (ПРИ́КРІСТЬ) кому, ДІЙНЯ́ТИ (ДОЙНЯ́ТИ) кого, розм., ДОЗОЛИ́ТИ кому, розм., ДОСОЛИ́ТИ кому, розм., НАЗОЛИ́ТИ кому, розм.
Словник синонімів української мови
-
підкушувати —
ПІДКУ́ШУВАТИ, ую, уєш і діал. ПІДКУ́СЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДКУСИ́ТИ, ушу́, у́сиш, док., перех. 1. Кусаючи знизу, псувати; // рідко. Злегка стискаючи, кусати (звичайно губи).
Словник української мови в 11 томах
-
підкушувати —
Підкушувати, -шую, -єш сов. в. підкуси́ти, -шу́, -сиш, гл. Искушать, искусить. Се був панич хороший, повний, чорнявий, красний, сладкомовний, що й мачуху був підкусив. Котл. Ен. IV. 69. Підкушують людей на гріх. Грин. II. 154. Біда польку підкусила, пішла полька за русина. Грин. III. 314.
Словник української мови Грінченка