Заохочувати, додавати <�піддавати> охоти, с. ПІДБУРЮВАТИ.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
підохочувати —
підохо́чувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
підохочувати —
див. підбурювати; радити
Словник синонімів Вусика
підохочувати —
-ую, -уєш, недок., підохотити, -очу, -отиш, док., перех. і без додатка. 1》 Трохи, злегка заохочувати. 2》 Те саме, що підмовляти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
підохочувати —
Заохочувати, заохотити, позаохочувати, зохочувати, зохотити, позохочувати, див. підговорювати, агітувати, приохочувати
Словник чужослів Павло Штепа
підохочувати —
ПІДОХО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДОХО́ТИТИ, о́чу, о́тиш, док., кого, що і без прям. дод. 1. Трохи, злегка заохочувати. Він було Івася й підохочує: “Ану-ну, синку! учися змалу: на старість – як нахідка буде!...
Словник української мови у 20 томах
підохочувати —
ЗАОХО́ЧУВАТИ (спонукати кого-небудь до якоїсь дії певними засобами — переконанням, похвалою, нагородою і т. ін.), ПРИОХО́ЧУВАТИ, ПРИХИЛЯ́ТИ, ОХО́ТИТИ рідко; ПІДОХО́ЧУВАТИ (трохи, злегка); СТИМУЛЮВА́ТИ (спонукати до прискорення, поліпшення і т. ін.
Словник синонімів української мови
підохочувати —
ПІДОХО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДОХО́ТИТИ, о́чу, о́тиш, док., перех. і без додатка. 1. Трохи, злегка заохочувати. Він було Івася й підохочує: «Ану-ну, синку! учися змалу: на старість — як нахідка буде!...
Словник української мови в 11 томах
підохочувати —
Підохо́чувати, -чую, -єш сов. в. підохо́тити, -чу, -тиш, гл. Придавать, придать охоты, желанія. Мене се підохотить. Г. Барв. 230. Мир. Пов. І. 146. Я ж його всяк було підохочую добре й вірно служити. Г. Барв. 245.
Словник української мови Грінченка