ранити
Зранювати, прв. док. поранювати, о. пускати кров; (душу) уражати, завдавати болю чому; док. ПОРАНИТИ, (легко, кулею) зачепити.
Практичний словник синонімів української мовиЗранювати, прв. док. поранювати, о. пускати кров; (душу) уражати, завдавати болю чому; док. ПОРАНИТИ, (легко, кулею) зачепити.
Практичний словник синонімів української мови