раювати

(в раю) жити, перебувати, ур. царствувати; (в добрі) РОЗКОШУВАТИ, жм. богувати, купатися в щасті; П. кн. зазнавати насолоди <�втіхи>.

Значення в інших словниках

1. раювати — раюва́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. раювати — див. блаженствувати; жити  Словник синонімів Вусика
3. раювати — -юю, -юєш, недок. 1》 міф. Бути в раю (див. рай I 1)). 2》 розм. Відчувати насолоду, блаженство, щастя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. раювати — РАЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм. 1. Бути в раю (див. рай 1, 2). – Ой, у раю раювати! – сказав Дмитро. – А може, то занесуть отам на цвинтар та й амінь: гний у ямі (Л. Мартович). 2. Відчувати насолоду, блаженство, щастя.  Словник української мови у 20 томах
5. раювати — раюва́ти розкошувати (ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. раювати — НАСОЛО́ДЖУВАТИСЯ ким, чим і без додатка (відчувати велике задоволення, насолоду, щастя), БЛАЖЕ́НСТВУВАТИ без додатка, підсил., УПИВА́ТИСЯ (ВПИВА́ТИСЯ) чим і без додатка, підсил., РАЮВА́ТИ без додатка, підсил. розм.  Словник синонімів української мови
7. раювати — Раюва́ти, раю́ю, раю́єш; раю́й, раю́йте; раю́ючи  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. раювати — РАЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. 1. міф. Бути в раю ( див. рай¹). — Ой, у раю раювати! — сказав Дмитро. — А може, то занесуть отам на цвинтар та й амінь: гний у ямі (Март., Тв., 1954, 78). 2. розм. Відчувати насолоду, блаженство, щастя.  Словник української мови в 11 томах
9. раювати — Раювати, -юю, -єш гл. Блаженствоватъ. Грин. III. 394. К. ЦН. 230. Нехай так щасливо вікує, наче раює. Г. Барв. 310.  Словник української мови Грінченка