док., розсердити, озлити, розізлити, розлютити, с. осатанити.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
розгнівати —
розгні́вати дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
розгнівати —
-аю, -аєш і розгнівити, -влю, -виш; мн. розгнівлять; док., перех. Викликати гнів, роздратування у кого-небудь; розсердити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розгнівати —
РОЗГНІ́ВАТИ, аю, аєш і РОЗГНІВИ́ТИ, влю́, ви́ш; мн. розгнівля́ть; док., кого. Викликати гнів, роздратування у кого-небудь; розсердити. – Ні, ти не скажений, – сказав він [Марко Одарич], аби не розгнівати цього вовкодава, цю гору м'язів (Є.
Словник української мови у 20 томах
розгнівати —
СЕ́РДИТИ (викликати почуття гніву), ГНІВИ́ТИ, ГНІ́ВАТИ, ПРОГНІВЛЯ́ТИ, ЗЛИ́ТИ, ЗЛОСТИ́ТИ, ОЗЛО́БЛЮВАТИ, ОЗЛОБЛЯ́ТИ. — Док.: розсе́рдити, осе́рдити рідше розгніви́ти, розгні́вати, прогніви́ти, прогні́вати, погніви́ти...
Словник синонімів української мови
розгнівати —
РОЗГНІ́ВАТИ, аю, аєш і РОЗГНІВИ́ТИ, влю́, ви́ш; мн. розгнівля́ть; док., перех. Викликати гнів, роздратування у кого-небудь; розсердити. Наш народ — океан.. Тільки розгніви його — будеш ти на дні його, будеш знать, як займать і яка з ним війна (Тич., II, 1957, 194).
Словник української мови в 11 томах
розгнівати —
Розгнівати, -ваю, -єш гл. Разсердить, разгнѣвать. Грин. І. 297.
Словник української мови Грінченка