розглядати

Оглядати, спо-; (навколо) роздивлятися, розглядатися, (з нст. сл. чи або де) розшукувати очима; (питання) П. вивчати, досліджувати, аналізувати, (в гурті) обговорювати, розбирати; (з нст. як) вважати за; п.ф. -СЯ, роззиратися, ж. продавати витрішки; дк. РОЗГЛЕДІТИ, побачити, розпізнати, (оману) розгадати.

Значення в інших словниках

1. розглядати — розгляда́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розглядати — див. дивитися  Словник синонімів Вусика
3. розглядати — -аю, -аєш і рідко розглядувати, -ую, -уєш, недок., розглядіти, діал. розгледіти, -джу, -диш і розглянути, -ну, -неш; мин. ч. розглядів, діал. розгледів, -діла, -діло і розглянув, -нула, -нуло; док. 1》 перех. Уважно оглядати кого-, що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розглядати — РОЗГЛЯДА́ТИ, а́ю, а́єш, рідко РОЗГЛЯ́ДУВАТИ і РОЗГЛЕ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГЛЯ́ДІТИ, РОЗГЛЕ́ДІТИ, джу, диш, РОЗГЛЯ́НУТИ, ну, неш; мин. ч. розгля́дів, розгле́дів, діла, ло і розгля́нув, нула, ло; док. 1. кого, що. Уважно оглядати кого-, що-небудь.  Словник української мови у 20 томах
5. розглядати — АНАЛІЗУВА́ТИ (розчленовувати ціле на складові частини, піддавати критичній оцінці — перев. про логічний характер дослідження), РОЗГЛЯДА́ТИ, РОЗБИРА́ТИ. — Док.: проаналізува́ти, розгля́нути, розібра́ти.  Словник синонімів української мови
6. розглядати — Розгляда́ти, -да́ю, -да́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. розглядати — РОЗГЛЯДА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко РОЗГЛЯ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГЛЯ́ДІТИ, діал. РОЗГЛЕ́ДІТИ, джу, диш і РОЗГЛЯ́НУТИ, ну, неш; мин. ч. розгля́дів, діал. розгле́дів, діла, ло і розгля́нув, нула, ло; док. 1. перех. Уважно оглядати кого-, що-небудь.  Словник української мови в 11 томах
8. розглядати — Розгляда́ти, -да́ю, -єш сов. в. розглядіти, -джу, -диш, гл. Разсматривать, разсмотрѣть. Еней з ягою розглядали всі дива там, які були. Котл. Ен.  Словник української мови Грінченка