розживатися

Багатіти, (на чому) грі. ти <�нагрівати> руки; (кіньми) заводити <�собі> кого; Б. З. добре жити; (на що) роздобуватися, роздобувати що; док. РОЗЖИТИСЯ, розстаратися.

Значення в інших словниках

1. розживатися — розжива́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розживатися — -аюся, -аєшся, недок., розжитися, -живуся, -живешся, док. 1》 неперех. Обзаводитися господарством, наживати достатки; багатіти. || на чому, з чого. Багатіти за рахунок чого-небудь. 2》 перех. і без додатка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розживатися — див. наживати, розбагатіти  Словник чужослів Павло Штепа
4. розживатися — РОЗЖИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗЖИ́ТИСЯ, живу́ся, живе́шся, док. 1. Обзаводитися господарством, наживати достатки; багатіти. – Помаленьку, Бог поможе, розживатимемось (Г. Квітка-Основ'яненко); Ми розжились, Дві світлиці мали (С.  Словник української мови у 20 томах
5. розживатися — ДІСТА́ТИ що, рідше кого, чого (стати власником чогось, мати можливість розпоряджатися кимсь, чимсь), ДОБУ́ТИ, ЗДОБУ́ТИ, РОЗДОБУ́ТИ, УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) рідше, ДОБУ́ТИСЯ чого, розм., ЗАПОПА́СТИ розм., ДОСТА́ТИ розм., ПРИХОПИ́ТИ розм., ПРИХВАТИ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. розживатися — Розжива́тися, -ва́юся, -ва́єшся  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. розживатися — РОЗЖИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗЖИ́ТИСЯ, живу́ся, живе́шся, док. 1. неперех. Обзаводитися господарством, наживати достатки; багатіти. — Помаленьку, бог поможе, розживатимемось (Кв.-Осн., II, 1956, 258); Ми розжились, Дві світлиці мали (Рудан., Тр.  Словник української мови в 11 томах