рудий

(колір) червоножовтий; (хто) рудоволосий, золотоволосий, золотокосий; (віл) рудошерстий; руденький, рудавий, рудявий; п! РУСИЙ.

Значення в інших словниках

1. рудий — (червоно-жовтого кольору) рижий, іржавий, (про волосся) рудоволосий, (світло-рудий — про масть коня) буланий.  Словник синонімів Полюги
2. Рудий — Руди́й прізвище населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
3. рудий — -а, -е. Червоно-жовтий (про колір, забарвлення чого-небудь); рижий. || у знач. ім. руда, -дої, ж.: а) кров; б) червоно-жовта фарба. || З волоссям, шерстю або шкірою такого кольору. || З веснянками, рясним ластовинням. || у знач. ім. рудий, -дого...  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. рудий — РУДИ́Й, а, е. Червоно-жовтий (про колір, забарвлення чого-небудь). Зокола хата [Мотрі] обмазана, хоч рудою глиною, та все ж рівненько (Панас Мирний); Вони побачили високий обеліск з рудого граніту (З.  Словник української мови у 20 томах
5. рудий — а́ні (ні) рудо́ї ми́ші. 1. Нікого немає; зовсім безлюдно, порожньо. Навкруги — ані рудої миші (З усн. мови). 2. зі сл. нема́, не було́ і т. ін. Абсолютно нікого. — Ані рудої миші там немає,— привітно відповіла стара (В. Собко). як (мов, ні́би і т. ін.  Фразеологічний словник української мови
6. рудий — ВЕСНЯНКУВА́ТИЙ (укритий веснянками; який має веснянки), ЛАСТОВИ́НЧАТИЙ, РЯБИ́Й, ПЛЯМИ́СТИЙ, ЛАСТА́ТИЙ розм., РУДИ́Й розм. рідше, КОНОПЛЯ́СТИЙ діал., ПІГА́НИСТИЙ діал. Над'їхав з морозивом у візочку хлопець..  Словник синонімів української мови
7. рудий — Руди́й, -да́, -де́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. рудий — РУДИ́Й, а, е. Червоно-жовтий (про колір, забарвлення чого-небудь). Зокола хата [Мотрі] обмазана, хоч рудою глиною, та все ж рівненько (Мирний, І, 1949, 154); Вони побачили високий обеліск з рудого граніту (Тулуб, В степу..  Словник української мови в 11 томах