Великий тлумачний словник сучасної мови

рудий

руди́й

-а, -е.

Червоно-жовтий (про колір, забарвлення чого-небудь); рижий.

|| у знач. ім. руда, -дої, ж.: а) кров; б) червоно-жовта фарба.

|| З волоссям, шерстю або шкірою такого кольору.

|| З веснянками, рясним ластовинням.

|| у знач. ім. рудий, -дого, ч.; руда, -дої, ж.: а) людина з волоссям червоно-жовтого кольору або з рясним ластовинням на обличчі; б) тварина з шерстю або шкірою такого кольору.

|| Який зробився бурим, втративши свій попередній колір.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. рудий — (червоно-жовтого кольору) рижий, іржавий, (про волосся) рудоволосий, (світло-рудий — про масть коня) буланий.  Словник синонімів Полюги
  2. Рудий — Руди́й прізвище населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
  3. рудий — (колір) червоножовтий; (хто) рудоволосий, золотоволосий, золотокосий; (віл) рудошерстий; руденький, рудавий, рудявий; п! РУСИЙ.  Словник синонімів Караванського
  4. рудий — РУДИ́Й, а, е. Червоно-жовтий (про колір, забарвлення чого-небудь). Зокола хата [Мотрі] обмазана, хоч рудою глиною, та все ж рівненько (Панас Мирний); Вони побачили високий обеліск з рудого граніту (З.  Словник української мови у 20 томах
  5. рудий — а́ні (ні) рудо́ї ми́ші. 1. Нікого немає; зовсім безлюдно, порожньо. Навкруги — ані рудої миші (З усн. мови). 2. зі сл. нема́, не було́ і т. ін. Абсолютно нікого. — Ані рудої миші там немає,— привітно відповіла стара (В. Собко). як (мов, ні́би і т. ін.  Фразеологічний словник української мови
  6. рудий — ВЕСНЯНКУВА́ТИЙ (укритий веснянками; який має веснянки), ЛАСТОВИ́НЧАТИЙ, РЯБИ́Й, ПЛЯМИ́СТИЙ, ЛАСТА́ТИЙ розм., РУДИ́Й розм. рідше, КОНОПЛЯ́СТИЙ діал., ПІГА́НИСТИЙ діал. Над'їхав з морозивом у візочку хлопець..  Словник синонімів української мови
  7. рудий — Руди́й, -да́, -де́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. рудий — РУДИ́Й, а, е. Червоно-жовтий (про колір, забарвлення чого-небудь). Зокола хата [Мотрі] обмазана, хоч рудою глиною, та все ж рівненько (Мирний, І, 1949, 154); Вони побачили високий обеліск з рудого граніту (Тулуб, В степу..  Словник української мови в 11 томах