руїнний —
руї́нний прикметник
Орфографічний словник української мови
руїнний —
-а, -е. 1》 Прикм. до руїна 1). 2》 Те саме, що руйнівний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
руїнний —
РУЇ́ННИЙ, а, е. 1. Прикм. до руї́на 1. У бетонних буреломах все узбережжя. Велетень якийсь, Геракл XX віку, бився тут з морем, і зосталось побойовище: багатотонне груддя залізобетону, як після бомбування, лежить вподовж берега в руїнному хаосі (О.
Словник української мови у 20 томах
руїнний —
Руї́нний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
руїнний —
РУЇ́ННИЙ, а, е. 1. Прикм. до руї́на 1. У бетонних буреломах все узбережжя. Велетень якийсь, Геракл XX віку, бився тут з морем, і зосталось побойовище: багатотонне груддя залізобетону, як після бомбування, лежить вподовж берега в руїнному хаосі (Гончар...
Словник української мови в 11 томах
руїнний —
Руїнний, -а, -е Разрушительный. Впинили від лютої руїнної роботи. К. ЦН. 292. Кохається в руїнних ідеалах. К. Дз. 189.
Словник української мови Грінченка