Піддавати саботуванню, зривати, зривати виконання чого, п! ШКОДИТИ.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
саботувати —
саботува́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
саботувати —
-ую, -уєш, недок. 1》 неперех. Ухиляючись від роботи або виконуючи її недбало, несумлінно, викликати певні політико-економічні ускладнення. 2》 перех. Приховано зривати виконання важливих заходів, указівок тощо. || Не визнавати кого-, що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
саботувати —
САБОТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Ухиляючись від роботи або виконуючи її недбало, несумлінно, викликати певні політико-економічні ускладнення. [Мандрика:] Я проклинав їх [фашистів]! [Уляна:] Справді? [Мандрика:] Я їх ненавидів! [Уляна:] Саботували?...
Словник української мови у 20 томах
саботувати —
саботува́ти (франц. saboter) застосовувати саботаж, зривати роботу.
Словник іншомовних слів Мельничука
саботувати —
ПРОТИДІ́ЯТИ кому, чому (спрямовувати дію проти когось, чогось, діяти всупереч комусь, чомусь), ПРОТИСТОЯ́ТИ, ПРОТИ́ВИТИСЯ, ПОВСТАВА́ТИ проти кого-чого, ПРОТИБО́РСТВУВАТИ книжн.; САБОТУВА́ТИ що і без додатка (приховано).
Словник синонімів української мови
саботувати —
САБОТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. неперех. Ухиляючись від роботи або виконуючи її недбало, несумлінно, викликати певні політико-економічні ускладнення. [Мандрика:] Я проклинав їх [фашистів]! [Уляна:] Справді? [Мандрика:] Я їх ненавидів!...
Словник української мови в 11 томах