скверна —
-и, ж., книжн., заст. 1》 Що-небудь мерзенне, порочне; те, що викликає огиду. || чого. Тіньовий бік чого-небудь; ганебні наслідки чиєїсь діяльності тощо. 2》 перен., зневажл. Про підлу, мерзенну людину; погань. || збірн. Про вороже угруповання; нечисть.
Великий тлумачний словник сучасної мови
скверна —
СКВЕ́РНА, и, ж., книжн., заст. 1. Що-небудь мерзенне, порочне; те, що викликає огиду. За те, що не віддавсь я лінощам і скверні, Що зморшка не одна прорізала чоло, Я школі дякую (М.
Словник української мови у 20 томах
скверна —
ГИДО́ТА (те, що викликає огиду), БРИДО́ТА, БРУДО́ТА, МЕРЗО́ТА, СКВЕ́РНА заст., СКВЕРНО́ТА книжн., заст. Тут (у тюрмі) — брудні від усякої гидоти, важкі вогкі стіни (Б.
Словник синонімів української мови
скверна —
СКВЕ́РНА, и, ж., книжн., заст. 1. Що-небудь мерзенне, порочне; те, що викликає огиду. За те, що не віддавсь я лінощам і скверні, Що зморшка не одна прорізала чоло, Я школі дякую (Рильський, Поеми, 1957, 251); // чого.
Словник української мови в 11 томах