Значення в інших словниках
-
сливе —
сливе́ прислівник майже незмінювана словникова одиниця розм.
Орфографічний словник української мови
-
сливе —
присл., розм. Те саме, що майже.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
сливе —
СЛИВЕ́, присл., розм. Те саме, що ма́йже. Блукали вони навмання сливе цілий день (І. Нечуй-Левицький); В повітрі було тихо. Останнє листя падало з дерев сливе без шелесту (Леся Українка); Ми відчули сильну втому і аж тоді згадали...
Словник української мови у 20 томах
-
сливе —
сли́ве майже (ст): Це завіщання Луцейка зробило на мене страшне вражіння. “Простий” хлопчина зі села, ще сливе дитина, в такій грізній хвилині, коли осьось має бути виконаний на нім присуд смерти, тямить про українські інституції і лишає їм те, що має (Шухевич)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
сливе —
МА́ЙЖЕ (так, що трохи не вистачає до чогось; трохи менше якоїсь міри), СЛИВЕ́ (СЛИВЕ́НЬ) розм.; ПРАКТИ́ЧНО розм. (трохи не все, не зовсім); БЕ́ЗМАЛЬ розм. (трохи менше); ПРИБЛИ́ЗНО, МА́ЛО НЕ.. (ЩО НЕ..), ТРО́ХИ НЕ.., ЛЕ́ДВЕ НЕ.. (ЗАЛЕ́ДВЕ НЕ..
Словник синонімів української мови
-
сливе —
Сливе́, присл. = ма́йже
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
сливе —
СЛИВЕ́, присл., розм. Те саме, що ма́йже. Блукали вони навмання сливе цілий день (Н.-Лев., III, 1956, 291); В повітрі було тихо. Останнє листя падало з дерев сливе без шелесту (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
-
сливе —
Сливе нар. Почти. Пуд старость сливе і в рот не брав. Рудч. Ск. І. 74. Павла вона сливе й не бачила. МВ. (О. 1862. І. 81).
Словник української мови Грінченка