смутно —
Присл. до смутний. || у знач. присудк. сл. || у сполуч. зі спол. що. Про почуття жалю, що виникає внаслідок чого-небудь; прикро.
Великий тлумачний словник сучасної мови
смутно —
1. невиразно, неясно, туманно, мла, імла, див. пелена 2. це сумно
Словник чужослів Павло Штепа
смутно —
СМУ́ТНО. 1. Присл. до смутни́й. Дівчина собі стоїть, Неначе вкопана, під гаєм, І смутно, сумно позирає На той широкий божий став (Т. Шевченко); Дарка всміхнулась уперше за всю розмову і то смутно (Леся Українка); Вона ..
Словник української мови у 20 томах
смутно —
СМУ́ТНО. Присл. до смутни́й. Дівчина собі стоїть, Неначе вкопана, під гаєм, І смутно, сумно позирає На той широкий божий став (Шевч., II, 1963, 354); Дарка всміхнулась уперше за всю розмову і то смутно (Л. Укр., III, 1952, 652); Вона..
Словник української мови в 11 томах