Словник синонімів Караванського

спонука

(до чого) заохота, поштовх, кн. мотив, імпульс; спонукання.

Практичний словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. спонука — спону́ка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. спонука — -и, ж. Те, що викликає бажання, потяг до чого-небудь, змушує діяти, робити щось певним чином.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спонука — СПОНУ́КА, и, ж. Те, що викликає бажання, потяг до чого-небудь, змушує діяти, робити щось певним чином. Перед нею стояв і страждав від внутрішніх переживань чоловік, ім'я якого жахало шляхту, а їй давало незрозумілі спонуки до життя (Іван Ле); Спонука до дії; Внутрішня спонука митця.  Словник української мови у 20 томах
  4. спонука — Спону́ка, -ки, -ці  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. спонука — СПОНУ́КА, и, ж. Те, що викликає бажання, потяг до чого-небудь, змушує діяти, робити щось певним чином. Перед нею стояв і страждав від внутрішніх переживань чоловік, ім’я якого жахало шляхту, а їй давало незрозумілі спонуки до життя (Ле, Україна, 1940...  Словник української мови в 11 томах