(до чого) заохота, поштовх, кн. мотив, імпульс; спонукання.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
спонука —
спону́ка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
спонука —
-и, ж. Те, що викликає бажання, потяг до чого-небудь, змушує діяти, робити щось певним чином.
Великий тлумачний словник сучасної мови
спонука —
СПОНУ́КА, и, ж. Те, що викликає бажання, потяг до чого-небудь, змушує діяти, робити щось певним чином. Перед нею стояв і страждав від внутрішніх переживань чоловік, ім'я якого жахало шляхту, а їй давало незрозумілі спонуки до життя (Іван Ле); Спонука до дії; Внутрішня спонука митця.
Словник української мови у 20 томах
спонука —
Спону́ка, -ки, -ці
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
спонука —
СПОНУ́КА, и, ж. Те, що викликає бажання, потяг до чого-небудь, змушує діяти, робити щось певним чином. Перед нею стояв і страждав від внутрішніх переживань чоловік, ім’я якого жахало шляхту, а їй давало незрозумілі спонуки до життя (Ле, Україна, 1940...
Словник української мови в 11 томах