(людей) зріднювати, братати, зближувати; П. уподібнювати.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
споріднювати —
спорі́днювати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
споріднювати —
-юю, -юєш, недок., споріднити, -ню, -ниш, док., перех. 1》 Тісно зв'язувати, робити близькими, схожими за звичками, переконаннями і т. ін.; зближувати, зріднювати. 2》 Робити подібними, схожими.
Великий тлумачний словник сучасної мови
споріднювати —
СПОРІ́ДНЮВАТИ, юю, юєш, недок., СПОРІДНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., кого, що. 1. Тісно зв'язувати, робити близькими, схожими за звичками, переконаннями і т. ін.; зближувати, зріднювати. [Івась:] Їх споріднює тяжка однакова недоля...
Словник української мови у 20 томах
споріднювати —
СПОРІ́ДНЮВАТИ, юю, юєш, недок., СПОРІДНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех. 1. Тісно зв’язувати, робити близькими, схожими за звичками, переконаннями і т. ін.; зближувати, зріднювати.
Словник української мови в 11 томах