спрожогу

пр., раптово, несподівано, з наскоку, сов. з нальоту; (бовкнути) не думавши, зопалу, просто з мосту; Р. прожогом; п! ЕКСПРОМТОМ.

Значення в інших словниках

1. спрожогу — спрожо́гу прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. спрожогу — див. раптом; спересердя  Словник синонімів Вусика
3. спрожогу — присл. 1》 Дуже швидко; поспішно, прожогом. || Раптово. 2》 Діючи необережно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. спрожогу — СПРОЖО́ГУ, присл. 1. Дуже швидко; поспішно, прожогом. Знову миша спрожогу кидається убік, – знову ганяє по мишоловці... (Панас Мирний); Спрожогу перешугнувши через паркан, .. Михайлик опинився в старому вишневому садку єпископа (О.  Словник української мови у 20 томах
5. спрожогу — ЗО́ПАЛУ (у стані сильного збудження), ЗГА́РЯЧУ (ЗГА́РЯЧА), СПРОЖО́ГУ, СПО́ХВАТУ розм. Правду сказати, Василько зробив це зопалу, не подумавши (О. Донченко); Я згарячу підвівся, скинув з себе гімнастерку (А.  Словник синонімів української мови
6. спрожогу — Спрожо́гу, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. спрожогу — СПРОЖО́ГУ, присл. 1. Дуже швидко; поспішно, прожогом. Знову миша спрожогу кидається убік,— знову ганяє по мишоловці… (Мирний, І, 1954, 355); Спрожогу перешугнувши через паркан,.. Михайлик опинився в старому вишневому садку єпископа (Ільч., Козацьк. роду..  Словник української мови в 11 томах
8. спрожогу — Спрожогу нар. Неожиданно, сразу, вдругъ. Так і кинувсь на неї спрожогу. Мнж. 70.  Словник української мови Грінченка