Криця, дулевина, (дамаська) булат; (якої не бере іржа) сов. нержавійка.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
сталь —
сталь 1 іменник жіночого роду метал сталь 2 іменник жіночого роду сталка — смуга, пасмо, пласт, пластинка діал.
Орфографічний словник української мови
сталь —
Криця, дулевина, харалужь
Словник чужослів Павло Штепа
сталь —
СТАЛЬ¹, і, ж. 1. Твердий ковкий метал сріблисто-сірого кольору, що становить собою сплав заліза (основа) з вуглецем та іншими домішками, які вводяться для потрібної зміни якості; криця.
Словник української мови у 20 томах
сталь —
В вогні залізо сталиться. Пригоди роблять нас витревалими. Сталь—сталлю острять. Значіння, як і сказано.
Приповідки або українсько-народня філософія
сталь —
I -і, ж. 1》 Твердий ковкий метал сріблисто-сірого кольору, що становить собою сплав заліза (основа) з вуглецем та іншими домішками, які вводяться для потрібної зміни якості; криця. Вуглецева сталь. Легована сталь. Ресорна сталь. || перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сталь —
Сплав заліза з вуглецем (до 2%) та ін. елементами, який піддається пластичній обробці (куванню, протяганню); рідку с. одержують з чавуну конверторним чи мартенівським способом або в електропечах; розрізняють вуглецеві...
Універсальний словник-енциклопедія
сталь —
I. СТАЛЬ (твердий ковкий метал — сплав заліза з вуглецем та іншими домішками), КРИ́ЦЯ, ДУЛЕ́ВИНА діал. (міцно загартована сталь); НЕРЖАВІ́ЙКА розм. (яка не піддається ржавінню). Судно.. одягнуте у важку непробійну сталь (О.
Словник синонімів української мови
сталь —
СТАЛЬ¹, і, ж. 1. Твердий ковкий метал сріблисто-сірого кольору, що становить собою сплав заліза (основа) з вуглецем та іншими домішками, які вводяться для потрібної зміни якості; криця.
Словник української мови в 11 томах
сталь —
Сталь, -лі ж. 1) Сталь. Дзеркало ясне з твердої сталі. К. Іов. 83. 2) = сталька. Волоки в одну сталь з валу. АД. І. 172.
Словник української мови Грінченка