сталь
СТАЛЬ¹, і, ж.
1. Твердий ковкий метал сріблисто-сірого кольору, що становить собою сплав заліза (основа) з вуглецем та іншими домішками, які вводяться для потрібної зміни якості; криця.
Сталлю називається сплав заліза з вуглецем, в якому вуглецю міститься не більше як 1,7% (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 37);
Венера зачала благати І за Енеечка прохати, Вулкан йому щоб допоміг: Енеєві зробив би збрую Із сталі, міді, золотую (Котл., І, 1952, 208);
Полковник Чубенко повернувся знову до печі — варити сталь (Ю. Янов., II, 1958, 242);
Вслухайтесь, друзі, в дужий гомін, вдивляйтесь пильно в світлу даль,— то пломеніє сяйво домен, то із мартенів ллється сталь (Гонч., Вибр., 1959, 52);
Вуглецева сталь; Космічна сталь; Легована сталь; Ресорна сталь; *Образно. Санки летять під білії намети ялин лапатих, поміж колонади струнких, поважних сосен, через ріки, у сталь заковані (Л. Укр., І, 1951, 312);
Сталь і ніжність, любий мій, поєднать в собі зумій (Тич., II, 1957, 7);
*У порівн. Загриміли акорди, міцні, як сталь (Н.-Лев., III, 1956, 305);
Твердим якимось, як сталь, голосом сказав [Василь]: — Марусю! Я вбив князя (Хотк., І, 1966, 119);
Блиснули довгасті сірі, мов сталь клинка, очі (Стельмах, II, 1962, 158);
// перен. Про колір, який нагадує цей метал.
Один ворон уповільнив літ, ніби завмер на місці, потім пішов боком і, блиснувши чорною сталлю, ринув головою вниз (Тют., Вир, 1964, 139).
∆ Бесеме́рівська сталь — сталь, яку одержують продуванням крізь розтоплений чавун кисню, що випалює наявні в чавуні домішки;
Була́тна сталь, заст. — високого гатунку й особливого гарту сталь з узорчастою поверхнею; булат.
*У порівн. Та невже ж то пісня лебедина.. То заграє сяйно як перлина,.. То дзвенить, немов булатна сталь (Нагн., Пісня.., 1949, 108);
Дама́ська сталь див. дама́ський;
Калібро́вана сталь див. калібро́ваний;
Кутова́ сталь див. кутови́й;
Марте́нівська сталь див. марте́нівський;
Молібде́нова сталь див. молібде́новий;
Нержаві́юча сталь див. нержаві́ючий;
Спокі́йна сталь див. спокі́йний;
Сталь-срібля́нка — шліфована й полірована сталь різних марок.
Буде збільшено випуск каліброваної сталі і освоєно виробництво шліфованої сталі-сріблянки (Роб. газ., 24.I 1965, 2).
2. збірн. Сталеві вироби, конструкції, сукупність сталевих предметів, машин і т. ін.
І от ми в останньому залі. Тут мармур, і бронза, і сталь, З гвардійського прапора Ленін Задумливо дивиться в даль (Нагн., Вибр., 1957, 372);
// перен. Про холодну зброю, снаряди, кулі, осколки і т. ін.
І шевську смолу прикладає [Япид до рани], Но все те трохи помагає.. Обценьками питавсь, кліщами, Крючками, щипцями, зубами, Щоб вирвать проклятущу сталь (Котл., І, 1952, 285);
Лунають удари сталі об сталь. Шумить стадіон, захоплений вправністю майстрів штикового бою (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 88);
Мій стяг! Моя червона птиця, Усе з тобою ожива.. Вже бачу: стоїмо по груди В траншеях в крижаній воді. Ані хвороби, ні простуди, Ні сталь — не брали нас тоді (Гончар, IV, 1960, 26);
Фашистські орди топчуть жито, в Дніпрі їх коні воду п’ють… І на землі, що сталлю збита, такий ще вітер не шумів (Сос., II, 1958, 170).
СТАЛЬ², і, ж., діал. Сталка, сталька.
Словник української мови (СУМ-11)