Охання, охкання, скиглення; (птахів) квиління; П. плач.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
стогін —
сто́гін іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
стогін —
[стог'ін] -гону, м. (ў) -гон'і, мн. -гоние, -гон'іў
Орфоепічний словник української мови
стогін —
СТО́ГІН, гону, ч. 1. Протяжний жалібний звук, який видає людина від болю, туги, напруження і т. ін. Почувся слабий стогін матері. Харитя .. підбігла до ліжка (М.
Словник української мови у 20 томах
стогін —
-гону, ч. 1》 Протяжливий жалібний звук, який видає людина від болю, туги і т. ін. || Подібний до такого звуку крик, що його видає тварина від болю і т. ін. || Жалібний крик (перев. птахів); квиління. || перен. Протяжливий шум, гул, що нагадує такий звук. 2》 перен. Нарікання, ремствування.
Великий тлумачний словник сучасної мови
стогін —
СКА́РГА (висловлення незадоволення, суму з приводу неприємностей, болю, горя і т. ін.), НАРІКА́ННЯ, РЕ́МСТВО, РЕ́МСТВУВАННЯ, БІ́ДКАННЯ, ПОРІ́КУВАННЯ, ЖАЛЬ перев. мн., СТО́ГІН підсил., ЖА́ЛОБА розм., ПОГУ́ДКА розм., ПЕНЯ́ заст., ЛАМЕНТА́ЦІЯ підсил. книжн.
Словник синонімів української мови
стогін —
Сто́гін, -гону, -гонові, у -гоні
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
стогін —
СТО́ГІН, гону, ч. 1. Протяжливий жалібний звук, який видає людина від болю, туги і т. ін. Почувся слабий стогін матері. Харитя.. підбігла до ліжка (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
стогін —
Стогін, -гону м. Стонъ.
Словник української мови Грінченка