стогін
сто́гін
-гону, ч.
1》 Протяжливий жалібний звук, який видає людина від болю, туги і т. ін.
|| Подібний до такого звуку крик, що його видає тварина від болю і т. ін.
|| Жалібний крик (перев. птахів); квиління.
|| перен. Протяжливий шум, гул, що нагадує такий звук.
2》 перен. Нарікання, ремствування.
Великий тлумачний словник сучасної української мови