сторч

пр., ставма, навсторч, прямовисно, вертикально, перпендикулярно; (- волос) настовбурчено; (униз головою) сторч головою, сторчголов; (глядіти) насуплено, спідлоба; (ставити) вул. на попа; сторчака, сторчки, сторчма; п! ШКЕРЕБЕРТЬ.

Значення в інших словниках

1. сторч — сторч прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. сторч — див. сторчма; цапа  Словник синонімів Вусика
3. сторч — СТОРЧ, присл. 1. У стоячому, вертикальному положенні; стійма. На поличках стояли сторч рядками фарфорові стародавні тарілки (І. Нечуй-Левицький); Поле, густо всіяне сторч поставленими снопами, скидалося на фантастичний табір (Я.  Словник української мови у 20 томах
4. сторч — присл. 1》 У стоячому, вертикальному положенні; стійма. || Настовбурчившись (про волосся, пір'я і т. ін.). || Перпендикулярно або під кутом до чого-небудь. 2》 Униз головою. || Передньою, верхньою частиною вниз.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. сторч — во́лос (воло́сся) ди́бом (ду́бом, ду́ба) стає́ / став (ста́ло) у кого, рідко кому. Кого-небудь охоплює великий страх, гнів, подив і т. ін.  Фразеологічний словник української мови
6. сторч — ВЕРТИКА́ЛЬНО (згори донизу або знизу догори під кутом 90), ПРЯМОВИ́СНО, ПРЯ́МО, РЕБРО́М, РУ́БА, ПРОСТОПА́ДНО заст. Намалював.. картину сходу сонця, коли воно вертикально підіймається на пекуче небо (Ю.  Словник синонімів української мови
7. сторч — Сторч, сто́рчки, сто́рчма, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. сторч — СТОРЧ, присл. 1. У стоячому, вертикальному положенні; стійма. На поличках стояли сторч рядками фарфорові стародавні тарілки (Н.-Лев., VII, 1966, 266); Поле, густо всіяне сторч поставленими снопами, скидалося на фантастичний табір (Кач., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
9. сторч — Сторч нар. 1) Внизъ головою, вверхъ ногами. Сторч головою — догори ногами. 2) Перпендикулярно, стоймя, отвѣсно. І зачало човни бурхати, то сторч, то на бік колихати. Котл. Ен. IV. 8. 3) — дивитися, зирнути, поглядати.  Словник української мови Грінченка