Словник синонімів Караванського

суміжний

Сусідній, прилеглий, примежний, поміжний; (фах) споріднений, близький.

Практичний словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. суміжний — (розташований поряд) прилеглий, сусідній.  Словник синонімів Полюги
  2. суміжний — сумі́жний прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. суміжний — [сум’іжнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  4. суміжний — СУМІ́ЖНИЙ, а, е. Який межує з ким-, чим-небудь, прилеглий до чогось. На суміжному полі стирчало [жито] догори, рідке та мізерне (М. Коцюбинський); Чути музику й застольні пісні з суміжної зали, де бенкетує Воєвода з гостями (І.  Словник української мови у 20 томах
  5. суміжний — -а, -е. Який межує з ким-, чим-небудь, прилеглий до чогось. || Розташований поруч; сусідній. || перен. Нерозривно пов'язаний з чим-небудь, близький до чогось. Суміжні виробництва. Суміжні кімнати — кімнати, які мають спільну стіну. Суміжні кути мат.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. суміжний — СУМІ́ЖНИЙ (розташований поряд з чим-небудь), ПРИЛЕ́ГЛИЙ, СУСІ́ДНІЙ, ПОМІ́ЖНИЙ діал. По кількох хвилинах він вийшов у суміжну кімнату (О.  Словник синонімів української мови
  7. суміжний — Сумі́жний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. суміжний — СУМІ́ЖНИЙ, а, е. Який межує з ким-, чим-небудь, прилеглий до чогось. На суміжному полі стирчало [жито] догори, рідке та мізерне (Коцюб., І, 1955, 119); Чути музику й застольні пісні з суміжної зали, де бенкетує Воєвода з гостями (Коч.  Словник української мови в 11 томах