супровідний —
супрові́дни́й прикметник
Орфографічний словник української мови
супровідний —
СУПРОВІ́ДНИ́Й, і́дна́, і́дне́. 1. Який супроводжує кого-, що-небудь, признач. для супроводу. Відійшовши на кілька кроків од палати, він [професор] спинився й почекав, поки супровідні особи оточать його (Ю.
Словник української мови у 20 томах
супровідний —
-ідна, -ідне. 1》 Який супроводжує кого-, що-небудь, признач. для супроводу. || Який надсилають одночасно з ким-, чим-небудь (про лист, документ і т. ін.). 2》 Тісно пов'язаний з чим-небудь; який додається до чогось основного; супутній.
Великий тлумачний словник сучасної мови
супровідний —
СУПРОВІ́ДНИ́Й (тісно пов'язаний з чим-небудь основним), СУПУ́ТНІЙ, ПОБІ́ЖНИЙ. Супровідні явища; Супутні товари; — Я назвав лише кілька побіжних фактів (І. Ле).
Словник синонімів української мови
супровідний —
Супровідни́й, -на́, -не́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
супровідний —
СУПРОВІ́ДНИ́Й, і́дна́, і́дне́. 1. Який супроводжує кого-, що-небудь, признач. для супроводу. Відійшовши на кілька кроків од палати, він [професор] спинився й почекав, поки супровідні особи оточать його (Шовк., Людина..
Словник української мови в 11 томах