супровідний

супрові́дний

-ідна, -ідне.

1》 Який супроводжує кого-, що-небудь, признач. для супроводу.

|| Який надсилають одночасно з ким-, чим-небудь (про лист, документ і т. ін.).

2》 Тісно пов'язаний з чим-небудь; який додається до чогось основного; супутній.

Значення в інших словниках

1. супровідний — супрові́дни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. супровідний — (- явище) супутній; п! НЕВІДСТУПНИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. супровідний — СУПРОВІ́ДНИ́Й, і́дна́, і́дне́. 1. Який супроводжує кого-, що-небудь, признач. для супроводу. Відійшовши на кілька кроків од палати, він [професор] спинився й почекав, поки супровідні особи оточать його (Ю.  Словник української мови у 20 томах
4. супровідний — СУПРОВІ́ДНИ́Й (тісно пов'язаний з чим-небудь основним), СУПУ́ТНІЙ, ПОБІ́ЖНИЙ. Супровідні явища; Супутні товари; — Я назвав лише кілька побіжних фактів (І. Ле).  Словник синонімів української мови
5. супровідний — Супровідни́й, -на́, -не́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. супровідний — СУПРОВІ́ДНИ́Й, і́дна́, і́дне́. 1. Який супроводжує кого-, що-небудь, признач. для супроводу. Відійшовши на кілька кроків од палати, він [професор] спинився й почекав, поки супровідні особи оточать його (Шовк., Людина..  Словник української мови в 11 томах