сутужний —
суту́жний прикметник
Орфографічний словник української мови
сутужний —
СУТУ́ЖНИЙ, а, е. Сповнений труднощів; скрутний. Чи то справді життя цієї сім'ї таке сутужне, чи то тільки Петро Купріянович спересердя скаржиться на його? (Л. Яновська); // Важкий, виснажливий.
Словник української мови у 20 томах
сутужний —
-а, -е. Сповнений труднощів; скрутний. || Важкий, виснажливий. || Складний, обтяжливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сутужний —
ВАЖКИ́Й (про життя, життєві обставини, відрізок часу тощо — сповнений труднощів, горя, поневірянь і т. ін.; пов'язаний з великими турботами або неприємностями), ТЯЖКИ́Й, НЕЛЕГКИ́Й, ТРУДНИ́Й, ГОРЬО́ВАНИЙ, ГОРЬОВИ́Й, ЛИХИ́Й, ПЕКЕ́ЛЬНИЙ підсил.
Словник синонімів української мови
сутужний —
Суту́жний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
сутужний —
СУТУ́ЖНИЙ, а, е. Сповнений труднощів; скрутний. Чи то справді життя цієї сім’ї таке сутужне, чи то тільки Петро Купріянович спересердя скаржиться на його? (Л. Янов., І, 1959, 216); // Важкий, виснажливий.
Словник української мови в 11 томах
сутужний —
Сутужний, -а, -е Тяжелый, трудный, суровый. Чом ти, гаю, не зеленієш? Як я маю зеленіти: була зіма сутужная. АД. І. 78.
Словник української мови Грінченка