сутужний

СУТУ́ЖНИЙ, а, е.

Сповнений труднощів; скрутний.

Чи то справді життя цієї сім'ї таке сутужне, чи то тільки Петро Купріянович спересердя скаржиться на його? (Л. Яновська);

// Важкий, виснажливий.

Князь сів, щоб на дозвіллі розібрати численні рахунки своїх кредиторів. Пильна сутужна робота (Леся Українка);

В час сутужного походу Ти принось мені пісень (П. Усенко);

// Складний, обтяжливий.

Бідні жінки не мали в руках ніякого писаного контракту..; треба було вишукувати свідків умови, порушувати довголітній, сутужний процес (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. сутужний — суту́жний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. сутужний — СКРУТНИЙ, (- працю) важкий, виснажливий, (процес) складний, обтяжливий  Словник синонімів Караванського
3. сутужний — -а, -е. Сповнений труднощів; скрутний. || Важкий, виснажливий. || Складний, обтяжливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сутужний — ВАЖКИ́Й (про життя, життєві обставини, відрізок часу тощо — сповнений труднощів, горя, поневірянь і т. ін.; пов'язаний з великими турботами або неприємностями), ТЯЖКИ́Й, НЕЛЕГКИ́Й, ТРУДНИ́Й, ГОРЬО́ВАНИЙ, ГОРЬОВИ́Й, ЛИХИ́Й, ПЕКЕ́ЛЬНИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
5. сутужний — Суту́жний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. сутужний — СУТУ́ЖНИЙ, а, е. Сповнений труднощів; скрутний. Чи то справді життя цієї сім’ї таке сутужне, чи то тільки Петро Купріянович спересердя скаржиться на його? (Л. Янов., І, 1959, 216); // Важкий, виснажливий.  Словник української мови в 11 томах
7. сутужний — Сутужний, -а, -е Тяжелый, трудный, суровый. Чом ти, гаю, не зеленієш? Як я маю зеленіти: була зіма сутужная. АД. І. 78.  Словник української мови Грінченка