(- води) біжучий, проточний; (- рідину) рідкий, плинний, р. течкий.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
текучий —
теку́чий прикметник
Орфографічний словник української мови
текучий —
1. плинний, плавний, плавкий, проточний 2. поточний, біжучий, сучасний, теперішній
Словник чужослів Павло Штепа
текучий —
ТЕКУ́ЧИЙ, а, е. 1. Проточний, який тече (у 1, 2 знач.). Ксеня задумано дивилася в текучу воду (В. Бабляк). 2. рідко. Який рухається суцільною масою, лавиною.
Словник української мови у 20 томах
текучий —
-а, -е. 1》 Проточний, який тече (у 1, 2 знач.). 2》 рідко. Який рухається суцільною масою, лавиною. 3》 Те саме, що плинний 1); рідкий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
текучий —
ПРОТО́ЧНИЙ (ПРОТІ́ЧНИЙ рідше) (про воду, водойму — який тече, не стоячий), ТЕКУ́ЧИЙ, БІГУ́ЧИЙ, БІЖУ́ЧИЙ. — Щоб не пересихала (річка), її в селах греблями перепиняють — роблять проточні ставки (О. Сизоненко); Озеро невелике, з півтора кілометра.
Словник синонімів української мови
текучий —
Теку́чий, -ча, -че
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
текучий —
ТЕКУ́ЧИЙ, а, е. 1. Проточний, який тече (у 1, 2 знач.). Ксеня задумано дивилася в текучу воду (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 128). 2. рідко. Який рухається суцільною масою, лавиною.
Словник української мови в 11 томах
текучий —
Текучий, -а, -е Текущій. Текуча вода.
Словник української мови Грінченка