тлумачити

Товкмачити, РОЗТОВКМАЧУВАТИ, інтерпретувати, з. ясувати; (невірно) кривотлумачити, ПЕРЕКРУЧУВАТИ; (тему) трактувати; (з чужих мов) перекладати.

Значення в інших словниках

1. тлумачити — тлума́чити дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. тлумачити — див. пояснювати  Словник синонімів Вусика
3. тлумачити — [тлумачиетие] -чу, -чиеш; нак. -ач, -ачтеи  Орфоепічний словник української мови
4. тлумачити — ТЛУМА́ЧИТИ, чу, чиш, недок. 1. що. Визначати зміст, роз'ясняти, з'ясовувати суть чого-небудь; давати якесь пояснення. А коли при самім кінці тлумачив і вияснював [прокурор] їм закони, які вимагають покарання підсудних...  Словник української мови у 20 томах
5. тлумачити — -чу, -чиш, недок. 1》 перех. Визначати зміст, роз'ясняти, з'ясовувати суть чого-небудь; давати якесь пояснення. || Висвітлювати певним чином, розуміючи так чи інакше що-небудь; трактувати. 2》 перех. і неперех., заст. Перекладати з однієї мови на іншу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. тлумачити — ПЕРЕКЛАДА́ТИ (з однієї мови на іншу), ТЛУМА́ЧИТИ заст., ВИТЛУМА́ЧУВАТИ заст., ПЕРЕТЛУМА́ЧУВАТИ заст., ТОВМА́ЧИТИ заст., ТОВКМА́ЧИТИ розм.; ПЕРЕКА́ЗУВАТИ (стисло або не дослівно); ПЕРЕСПІ́ВУВАТИ (вірші, не дотримуючись відповідності оригіналу). — Док.  Словник синонімів української мови
7. тлумачити — Тлума́чити, -ма́чу, -ма́чиш, -ма́чать; тлума́ч, -ма́чмо, -ма́чте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. тлумачити — ТЛУМА́ЧИТИ, чу, чиш, недок. 1. перех. Визначати зміст, роз’ясняти, з’ясовувати суть чого-небудь; давати якесь пояснення. А коли при самім кінці тлумачив і вияснював [прокурор] їм закони, які вимагають покарання підсудних...  Словник української мови в 11 томах