тлумачити —
тлума́чити дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
тлумачити —
Товкмачити, РОЗТОВКМАЧУВАТИ, інтерпретувати, з. ясувати; (невірно) кривотлумачити, ПЕРЕКРУЧУВАТИ; (тему) трактувати; (з чужих мов) перекладати.
Словник синонімів Караванського
тлумачити —
див. пояснювати
Словник синонімів Вусика
тлумачити —
[тлумачиетие] -чу, -чиеш; нак. -ач, -ачтеи
Орфоепічний словник української мови
тлумачити —
ТЛУМА́ЧИТИ, чу, чиш, недок. 1. що. Визначати зміст, роз'ясняти, з'ясовувати суть чого-небудь; давати якесь пояснення. А коли при самім кінці тлумачив і вияснював [прокурор] їм закони, які вимагають покарання підсудних...
Словник української мови у 20 томах
тлумачити —
-чу, -чиш, недок. 1》 перех. Визначати зміст, роз'ясняти, з'ясовувати суть чого-небудь; давати якесь пояснення. || Висвітлювати певним чином, розуміючи так чи інакше що-небудь; трактувати. 2》 перех. і неперех., заст. Перекладати з однієї мови на іншу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тлумачити —
ПЕРЕКЛАДА́ТИ (з однієї мови на іншу), ТЛУМА́ЧИТИ заст., ВИТЛУМА́ЧУВАТИ заст., ПЕРЕТЛУМА́ЧУВАТИ заст., ТОВМА́ЧИТИ заст., ТОВКМА́ЧИТИ розм.; ПЕРЕКА́ЗУВАТИ (стисло або не дослівно); ПЕРЕСПІ́ВУВАТИ (вірші, не дотримуючись відповідності оригіналу). — Док.
Словник синонімів української мови
тлумачити —
ТЛУМА́ЧИТИ, чу, чиш, недок. 1. перех. Визначати зміст, роз’ясняти, з’ясовувати суть чого-небудь; давати якесь пояснення. А коли при самім кінці тлумачив і вияснював [прокурор] їм закони, які вимагають покарання підсудних...
Словник української мови в 11 томах