Тлума́чення, -ння, -нню; -ма́чення, -чень і -ченнів
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
Значення в інших словниках
тлумачення —
тлума́чення іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
тлумачення —
[тлумачеин':а] -н':а, р. мн. -еин'
Орфоепічний словник української мови
тлумачення —
ТЛУМА́ЧЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. тлума́чити. Я вам яскраво намалюю цю машину. Правда, це міг би зробити й художник.., але я боюсь, що він, не бачивши на власні очі Павликового винаходу, припустить невірне тлумачення (О.
Словник української мови у 20 томах
тлумачення —
-я, с. 1》 Дія за знач. тлумачити. 2》 Текст, який містить пояснення, трактування чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тлумачення —
ТЛУМАЧЕННЯ — одне з понять, яким позначається смислотворча діяльність у культурі. Т. охоплює процес розуміння та його результат (трактування), а також відповідне подання та обґрунтування.
Філософський енциклопедичний словник
тлумачення —
ТЛУМА́ЧЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. тлума́чити. Я вам яскраво намалюю цю машину. Правда, це міг би зробити й художник.., але я боюсь, що він, не бачивши на власні очі Павликового винаходу, припустить невірне тлумачення (Донч.
Словник української мови в 11 томах