тлумачення
ТЛУМА́ЧЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. тлума́чити.
Я вам яскраво намалюю цю машину. Правда, це міг би зробити й художник.., але я боюсь, що він, не бачивши на власні очі Павликового винаходу, припустить невірне тлумачення (О. Донченко);
Його [Максима Грека] обвинуватили в єресі, тобто в неправдивому тлумаченні християнської віри, і засудили (О. Іваненко);
Не прислухався [Михайло] й до тлумачень підполковника, який перекладав генеральські слова німецькою мовою (П. Загребельний).
2. Текст, який містить пояснення, трактування чого-небудь.
Леся Українка дала зовсім своєрідне тлумачення відомої теми і “зовсім одмінну постановку питання про відношення чоловіка і жінки в питанні і в степені участі в життєвій боротьбі” (з наук. літ.);
Пушкін дав ряд коментарів і тлумачень “Слова” [о полку Ігоревім], які не втратили своєї цінності й за нашого часу (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)