Значення в інших словниках
-
тунель —
туне́ль іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
тунель —
ТУНЕ́ЛЬ, ю, ч. Споруда у формі наскрізного проходу під землею або в горах (для транспорту, пішоходів, каналу, підземних комунікацій тощо). Тунель!...
Словник української мови у 20 томах
-
тунель —
-ю, ч. Споруда у формі наскрізного проходу під землею або в горах (для транспорту, підземних комунікацій тощо). || перен. Довгий прохід, утворений чим-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
тунель —
туне́ль (англ. tunnel, букв. – труба) підземна споруда для транспорту (залізниці, метрополітену, автомобільного pуxy), пішоходів, прокладання комунікацій, водоводів тощо.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
тунель —
Підземна або підводна шляхова (для прокладення автомобільного чи залізничного шляху, пішохідного переходу) або гідротехнічна (водяна штольня) споруда; залежно від типу ґрунту т. будують шахтним способом (в скелистих ґрунтах), кар'єрним (неглибокі т.) і...
Універсальний словник-енциклопедія
-
тунель —
Тоне́ль і туне́ль, -лю, в -лі; -не́лі, -лів (за англ. вимовою те́нел (tunnel), за літ. трад. пишемо то[у]не́ль) туне́ль = тоне́ль
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
тунель —
ТУНЕ́ЛЬ, ю, ч. Споруда у формі наскрізного проходу під землею або в горах (для транспорту, пішоходів, каналу, підземних комунікацій тощо). Тунель! І дим влетів мені в вікно гіркою хмарою (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
-
тунель —
(англ. — труба) Канал, прокладений під землею для проходу, проїзду або спеціального призначення.
Архітектура і монументальне мистецтво