тупак —
див. дурак, ідіот, недоумок
Словник чужослів Павло Штепа
тупак —
ТУПА́К, а́, ч. 1. Велика тупа сокира; // Затуплене знаряддя (про ніж, сокиру і т. ін.). 2. перен., розм. Про тупу, розумово обмежену людину. – Нечулі, обмежені тупаки. Сліпі кроти. Не вміють вони підійти до дитини! (З. Тулуб).
Словник української мови у 20 томах
тупак —
А, ч. Обмежена, недалека людина. Тупак він і все: йому з двадцятого разу не поясниш.
Словник сучасного українського сленгу
тупак —
-а, ч. 1》 Велика тупа сокира. || Затуплене знаряддя (про ніж, сокиру і т. ін.). 2》 перен., розм. Про тупу, розумово обмежену людину.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тупак —
СОКИ́РА (знаряддя для рубання і тесання); ТУПИ́ЦЯ, ТУПЕ́ЦЬ, ТУПА́К (тупа сокира); ТЕСА́К (для тесання); КОЛУ́Н (важка, з тупим клиноподібним лезом сокира для розколювання колод і дров); ТОПІ́Р (іст. — сокира з довгим держаком як зброя); ТОПІРЕ́ЦЬ діал.
Словник синонімів української мови
тупак —
ТУПА́К, а́, ч. 1. Велика тупа сокира; // Затуплене знаряддя (про ніж, сокиру і т. ін.). 2. перен., розм. Про тупу, розумово обмежену людину. — Нечулі, обмежені тупаки. Сліпі кроти. Не вміють вони підійти до дитини! (Тулуб, Людолови, І, 1957, 354).
Словник української мови в 11 томах
тупак —
Тупак, -ка м. 1) Тупое орудіе. Шейк. Вх. Зн. 71. 2) Тупой человѣкъ. Шейк. Вх. Зн. 71.
Словник української мови Грінченка