Задобрювати, УЛАГОДЖУВАТИ, о. топити <док. розтопити> серце.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
уласкавлювати —
уласка́влювати дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
уласкавлювати —
УЛАСКА́ВЛЮВАТИ (ВЛАСКА́ВЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., УЛАСКА́ВИТИ (ВЛАСКА́ВИТИ), влю, виш; мн. уласка́влять; док., кого, що, розм. Ласкою, умовлянням спонукати згодитися на щось, із чимсь, схиляти на свій бік.
Словник української мови у 20 томах
уласкавлювати —
(власкавлювати), -юю, -юєш, недок., уласкавити (власкавити), -влю, -виш; мн. уласкавлять; док., перех., розм. 1》 Ласкою, умовлянням спонукати згодитися на щось, із чимсь, схиляти на свій бік. 2》 зах. Милувати, амністувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
уласкавлювати —
Уласка́влювати, -люю, -люєш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
уласкавлювати —
УЛАСКА́ВЛЮВАТИ (ВЛАСКА́ВЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., УЛАСКА́ВИТИ (ВЛАСКА́ВИТИ), влю, виш; мн. уласка́влять; док., перех., розм. Ласкою, умовлянням спонукати згодитися на щось, із чимсь, схиляти на свій бік.
Словник української мови в 11 томах
уласкавлювати —
Уласкавлювати, -влюю, -єш сов. в. уласкавити, -влю, -виш, гл. Умилостивлять, умилостивить.
Словник української мови Грінченка