утверджувати —
Стверджувати, ствердити, постверджувати, засвідчувати, засвідчити, позасвідчувати, посвідчувати, посвідчити, зміцнювати, зміцнити, позміцнювати, див. твердити, константувати
Словник чужослів Павло Штепа
утверджувати —
УТВЕ́РДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., УТВЕРДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док. 1. що, рідко. Міцно укріплювати, встановлювати на чомусь. Хто її [ялину] утвердив на кремінні? (М. Рудь). 2. що. Установлюючи що-небудь, робити міцним, непорушним; остаточно зміцнювати.
Словник української мови у 20 томах
утверджувати —
-ую, -уєш, недок., утвердити, -джу, -диш, док., перех. 1》 рідко. Міцно укріплювати, встановлювати на чомусь. 2》 Установлюючи що-небудь, робити міцним, непорушним; остаточно зміцнювати. Утвердити себе як хто, що — зміцнівши, проявити себе певним чином.
Великий тлумачний словник сучасної мови
утверджувати —
ЗМІ́ЦНЮВАТИ (робити міцнішим, стійкішим, сильнішим), УКРІ́ПЛЮВАТИ, УКРІПЛЯ́ТИ, УТВЕ́РДЖУВАТИ, ПОСИ́ЛЮВАТИ, СКРІ́ПЛЮВАТИ, СКРІПЛЯ́ТИ, УПОТУ́ЖНЮВАТИ (ВПОТУ́ЖНЮВАТИ) рідко, МІЦНИ́ТИ рідко; ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ, ЗАКРІПЛЯ́ТИ (роблячи тривалим, постійно діючим)...
Словник синонімів української мови
утверджувати —
УТВЕ́РДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., УТВЕРДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., перех. 1. рідко. Міцно укріплювати, встановлювати на чомусь. Хто її [ялину] утвердив на кремінні? (Рудь, Дон. зорі, 1958, 24).
Словник української мови в 11 томах