фетиш —
ФЕТИ́Ш, и́ша́, ч. 1. За уявленнями первісної людини – предмет, наділений надприродною, чудодійною силою, що був об'єктом релігійного обожнювання. Фетишами називають матеріальні предмети, що їм віруючі приписують надприродні властивості (з навч. літ.
Словник української мови у 20 томах
фетиш —
-иша, ч. 1》 За уявленнями первісної людини – предмет, наділений надприродною, чудодійною силою, що був об'єктом релігійного обожнювання. 2》 перен. Річ або людина, яку обожнюють, перед якою сліпо схиляються.
Великий тлумачний словник сучасної мови
фетиш —
фети́ш (франц. fetiche, від португ. feitiço – амулет) 1. Предмет неживої природи, нібито наділений чудодійною силою, об’єкт релігійного поклоніння у первісних народів. 2. Переносно – річ або людина, яку обожнюють, поклоняються їй.
Словник іншомовних слів Мельничука
фетиш —
Культовий предмет, наділений магічною силою, яку його шанувальник міг використовувати для свого добра; ф. міг бути природним предметом чи витвором людських рук; загал вірувань, пов'язаних з культом ф., окреслюється терміном фетишизм.
Універсальний словник-енциклопедія
фетиш —
ФЕТИ́Ш, и́ша́, ч. 1. За уявленнями первісної людини — предмет, наділений надприродною, чудодійною силою, що був об’єктом релігійного обожнювання. 2. перен. Річ або людина, яку обожнюють, перед якою сліпо схиляються.
Словник української мови в 11 томах
фетиш —
рос. фетиш (фр. fetiche, від португ. fetico — амулет) — 1. Предмет неживої природи, нібито наділений надприродною чудодійною силою. 2. Переносно — річ або людина. яку звеличують, вихваляють, обожнюють, поклоняються їй.
Eкономічна енциклопедія