хруск

Луск|іт|, тріск|іт|, хрупіт, хрумтіння; (на зубах) хрумкіт.

Значення в інших словниках

1. хруск — хруск іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. хруск — ХРУСК, у, ч., розм. Те саме, що хру́скіт. Все густіше й ближче рвуться із землі огняні стовпи, грім і шелест не змовкає в повітрі; роями жуків скрізь гудуть черепки й скалки, і ліс повний хруску й чавкання, мов туди увійшла череда (С.  Словник української мови у 20 томах
3. хруск — -у, ч., розм. Те саме, що хрускіт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хруск — Хруск, хру́ску, -кові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. хруск — ХРУСК, у, ч., розм. Те саме, що хру́скіт. Все густіше й ближче рвуться із землі огняні стовпи, грім і шелест не змовкає в повітрі; роями жуків скрізь гудуть черепки й скалки, і ліс повний хруску й чавкання, мов туди увійшла череда (Вас.  Словник української мови в 11 томах
6. хруск — Хруск, -ку м. Трескъ, хрустѣніе.  Словник української мови Грінченка