Значення в інших словниках
-
хук —
хук іменник чоловічого роду розм.
Орфографічний словник української мови
-
хук —
ХУК, а́, ч., розм. Те саме, що фук¹.
Словник української мови у 20 томах
-
хук —
-а, ч. 1》 розм. Те саме, що фук I. Хука дати — промахнутися. 2》 спорт. У боксі – боковий удар в голову. Хук справа. Хук зліва.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
хук —
да́ти ху́ка на кого і без додатка, фам. Промахнутися, помилитися, прорахуватися. Раз на вовка хука дав (Мирон); удруге схибив, за третім разом заряд у пеньок всадив (Панас Мирний); Хтось так сильно двигонув пана Демида під лікоть...
Фразеологічний словник української мови
-
хук —
ХУК, а́, ч., розм. Те саме, що фук¹. Хука́ да́ти — промахнутися. — Раз на вовка хука дав [Мирон]; удруге схибив; за третім разом заряд у пеньок всадив… (Мирний, II, 1954, 83); Хтось так сильно двигонув пана Демида під лікоть...
Словник української мови в 11 томах
-
хук —
Хук, -ка м. 1) Выдыханіе, дуновеніе. 2) Фукъ (въ игрѣ въ шашки). Хука усуча. Ном. № 3620. 3) хука дати. Промахнуться. Раз на вовка хука дав, удруге схибив. Мир. ХРВ. 82. см. хвук, фук.
Словник української мови Грінченка