Значення в інших словниках
-
худорлявий —
худорля́вий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
худорлявий —
див. худий
Словник синонімів Вусика
-
худорлявий —
[худорл’авией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і
Орфоепічний словник української мови
-
худорлявий —
ХУДОРЛЯ́ВИЙ, а, е. Трохи худий; сухорлявий (про людину). Дорко глянув і побачив худорляву жінку, убрану в яскраву сукню (О. Маковей); Онисько хотів щось сказати, але тут до хати зайшов коваль Архип, худорлявий на вигляд чоловік середніх років...
Словник української мови у 20 томах
-
худорлявий —
-а, -е. Трохи худий; сухорлявий. || З позбавленими жиру м'язами (про частини тіла). || у знач. ім. худорлявий, -вого, ч. Худа, сухорлява людина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
худорлявий —
ХУДОРЛЯ́ВИЙ (про людину — трохи худий), СУХОРЛЯ́ВИЙ, СУХОТІ́ЛИЙ, СУХИЙ, СУХА́РИСТИЙ розм. Худорлявий, в пенсне, вже підстаркуватий інспектор цікавився всім (Д. Бедзик); Вже на подвір'ї до нього підбігла санітарка — молода сухорлява дівчина (Ю.
Словник синонімів української мови
-
худорлявий —
Худорля́вий, -ва, -ве
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
худорлявий —
ХУДОРЛЯ́ВИЙ, а, е. Трохи худий; сухорлявий. Дорко глянув і побачив худорляву жінку, убрану в яскраву сукню (Мак., Вибр., 1954, 21); Онисько хотів щось сказати, але тут до хати зайшов коваль Архип, худорлявий на вигляд чоловік середніх років...
Словник української мови в 11 томах
-
худорлявий —
Худорлявий, -а, -е Худощавый, болѣзненный. Бісова гни-біда! (лайка на худорлявих — дитину то що). Ном. № 4693, стр. 286. Як тичина, високий, худорлявий. Г. Барв. 81.
Словник української мови Грінченка