худорлявий

Значення в інших словниках

1. худорлявий — худорля́вий прикметник Орфографічний словник української мови
2. худорлявий — див. худий Словник синонімів Вусика
3. худорлявий — [худорл’авией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
4. худорлявий — ХУДОРЛЯ́ВИЙ, а, е. Трохи худий; сухорлявий (про людину). Дорко глянув і побачив худорляву жінку, убрану в яскраву сукню (О. Маковей); Онисько хотів щось сказати, але тут до хати зайшов коваль Архип, худорлявий на вигляд чоловік середніх років... Словник української мови у 20 томах
5. худорлявий — -а, -е. Трохи худий; сухорлявий. || З позбавленими жиру м'язами (про частини тіла). || у знач. ім. худорлявий, -вого, ч. Худа, сухорлява людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. худорлявий — ХУДОРЛЯ́ВИЙ (про людину — трохи худий), СУХОРЛЯ́ВИЙ, СУХОТІ́ЛИЙ, СУХИЙ, СУХА́РИСТИЙ розм. Худорлявий, в пенсне, вже підстаркуватий інспектор цікавився всім (Д. Бедзик); Вже на подвір'ї до нього підбігла санітарка — молода сухорлява дівчина (Ю. Словник синонімів української мови
7. худорлявий — Худорля́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. худорлявий — ХУДОРЛЯ́ВИЙ, а, е. Трохи худий; сухорлявий. Дорко глянув і побачив худорляву жінку, убрану в яскраву сукню (Мак., Вибр., 1954, 21); Онисько хотів щось сказати, але тут до хати зайшов коваль Архип, худорлявий на вигляд чоловік середніх років... Словник української мови в 11 томах
9. худорлявий — Худорлявий, -а, -е Худощавый, болѣзненный. Бісова гни-біда! (лайка на худорлявих — дитину то що). Ном. № 4693, стр. 286. Як тичина, високий, худорлявий. Г. Барв. 81. Словник української мови Грінченка