1. Словник української мови в 11 томах

худорлявий

ХУДОРЛЯ́ВИЙ, а, е. Трохи худий; сухорлявий.

Дорко глянув і побачив худорляву жінку, убрану в яскраву сукню (Мак., Вибр., 1954, 21);

Онисько хотів щось сказати, але тут до хати зайшов коваль Архип, худорлявий на вигляд чоловік середніх років, сутулий і неповороткий (Кочура, Зол. грамота, 1960, 39);

Андрій був хлопець довгий, худорлявий, він нагадував Юркові кишеньковий ножик (Донч., IV, 1957, 289);

*Образно. А минуле? Обабіч дороги спливає воно. Худорляві березки зелені вершини зігнули І на берег перелісу переливають вино (Перв., І, 1958, 106);

// З позбавленими жиру м’язами (про частини тіла).

Почав він захоплено, палко, притискуючи руки до вузьких, худорлявих грудей (Тулуб, Людолови, І, 1957, 45);

Шумаков обняв Штукаренка і весело поляскав його по худорлявих плечах (Голов., Тополя.., 1965, 194);

«Хто він може бути, цей юнак? — думав Тарас Волошко..— Може, студент? У нього і обличчя таке, як буває у студентів — худорляве, бліде, видно, зрідка бачить сонце» (Ткач, Плем’я.., 1961, 143);

// у знач. ім. худорля́вий, вого, ч. Худа, сухорлява людина.

Славко слабенької комплекції. А яке це має значення для дипломата? На худорлявому краще лежатиме фрак,— посміхнувся мимохіть, забувши, що він не сам (Вільде, III, 1968, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. худорлявий — худорля́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. худорлявий — див. СУХОРЛЯВИЙ, ХУДИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. худорлявий — див. худий Словник синонімів Вусика
  4. худорлявий — [худорл’авией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  5. худорлявий — ХУДОРЛЯ́ВИЙ, а, е. Трохи худий; сухорлявий (про людину). Дорко глянув і побачив худорляву жінку, убрану в яскраву сукню (О. Маковей); Онисько хотів щось сказати, але тут до хати зайшов коваль Архип, худорлявий на вигляд чоловік середніх років... Словник української мови у 20 томах
  6. худорлявий — -а, -е. Трохи худий; сухорлявий. || З позбавленими жиру м'язами (про частини тіла). || у знач. ім. худорлявий, -вого, ч. Худа, сухорлява людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. худорлявий — ХУДОРЛЯ́ВИЙ (про людину — трохи худий), СУХОРЛЯ́ВИЙ, СУХОТІ́ЛИЙ, СУХИЙ, СУХА́РИСТИЙ розм. Худорлявий, в пенсне, вже підстаркуватий інспектор цікавився всім (Д. Бедзик); Вже на подвір'ї до нього підбігла санітарка — молода сухорлява дівчина (Ю. Словник синонімів української мови
  8. худорлявий — Худорля́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. худорлявий — Худорлявий, -а, -е Худощавый, болѣзненный. Бісова гни-біда! (лайка на худорлявих — дитину то що). Ном. № 4693, стр. 286. Як тичина, високий, худорлявий. Г. Барв. 81. Словник української мови Грінченка