Значення в інших словниках
-
циба —
ци́ба іменник жіночого роду довга нога) діал.
Орфографічний словник української мови
-
циба —
ЦИ́БА, и, ж., розм. Довга нога. Раптом загримів усього натовпу регіт: – От тобі й каліка! Казали – безногий, а в нього дивіться, які циби (С. Васильченко).
Словник української мови у 20 томах
-
циба —
-и, ж., діал. Довга нога.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
циба —
ЦИ́БА, и, ж., діал. Довга нога. Раптом загримів усього натовпу регіт: — От тобі й каліка! Казали — безногий, а в нього дивіться, які циби (Вас., II, 1959, 342).
Словник української мови в 11 томах
-
циба —
Ци́ба, -би ж. Длинная нога. А я тому журавлю циби-ноги переб'ю. н. п.
Словник української мови Грінченка